Внутрішні гіперпосилання або закладки використовуються для зручності переміщення в межах документа. Для використовування в HTML-документі закладок необхідно задати імена тих областей документа, на які необхідно посилатися.

Ім’я закладки в тілі документа задається використовуванням атрибута NAME= Ім’я Закладки в контейнері <A>…</A>. Причому в даному випадку текст, укладений в контейнер, не є елементом-якорем (але виводиться).

Наприклад для переходу на початок документа необхідно помістити там закладку:

<a name=”Label1″></a>Вступ

для розміщення в документі гіперпосилання на зовнішню закладку необхідно застосувати:

<a href=”ki_button. htm#Label1″><A target=”FrmKIBottom” href=”ki_button. htm#label1″ title=”Вступ”>Вступ</a>

Атрибут HREF у відкриваючому тезі задає ресурс який необхідно обробити браузеру при виборі на Web-сторінці.

1.2.6 Скрипти з програмним кодом подій і методів

Для включення скриптів у HTML – сторінку призначений спеціальний тег <SCRIPT>. Як параметри цього скрипта задаються властивості, що уточнюють мову, використовувана для програмування сценаріїв. Варто також мати на увазі, що деякі браузери не можуть реалізувати програмний код, записаний за допомогою скриптив, і виводять його як звичайний текст. Тому правильним буде записати вміст тега <SCRIPT> у виді коментарю, що не стане відтворюватися у випадку, якщо браузер не сприймає записаний програмний код, і в той же час дозволить реалізувати передбачений сценарій у відповідному браузері. Для коментування програмного коду тут використовується сполучення знаків «<!- – » – на початку коментарю і «- – >» – наприкінці коментарю.

Призначення сценаріїв-обробників подій різним елементам HTML-документа здійснюється за допомогою спеціальних атрибутів-подій, які можуть бути використані для більшості тегов HTML. В моїй домашній роботі застовувалася події:

Onmouseout – стартує, коли миша користувачів залишає область, визначену елементом:

2. КОМП’ЮТЕРНА РЕАЛІЗАЦІЯ

2.1. Організація багатофреймової сторінки

Рисунок 1. Копія екрана

Рисунок 2 – Схема розташування фреймів (запускаючий файл main_ki. htm)

2.2 Програмний код

2.2.1 Програмний код файлу main_ki. ht<html>

<head> <meta http-equiv=”Content-Type” content=”text/html; charset=windows-1251″> <title>Новая страница 1</title> </head> <FRAMESET framespacing=”1″ border=”1″ cols=”25%,”> <FRAME name=”FrmKILeft” src=”ki_left. htm” noresize > <FRAMESET rows=”52,”> <FRAME name=”FrmKITop” src=”ki_top. htm” scrolling=”no”> <FRAME name=”FrmKIBottom” src=”ki_button. htm” scrolling=”auto”> </FRAMESET> <NOFRAMES> <body> This page uses frames, but your browser doesn’t support them </body> </NOFRAMES> </FRAMESET> </html>

2.2.2 Програмний код файлу ki_left. htm

<html><head><meta http-equiv=”Content-Type” content=”text/html; charset=windows-1251″><title>Динамические стили</title></head><body><A href=”ki_button. htm#label1″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label1″ title=”Вступ.”>Вступ.</a> <A href=”ki_button. htm#label2″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label2″ title=”Характеристика асортименту, основної та додаткової сировини, яка використовується при виробництві даного продукту.”>Характеристика асортименту, основноїта додаткової сировини, яка використовується при виробництві даного продукту.</a> <A href=”ki_button. htm#label3″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label3″ title= “ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОДУКТУ”>ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОДУКТУ</a> <A href=”ki_button. htm#label4″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label4″ title=”Вибір основного технологічного обладнання і його коротка характеристика.”>Вибір основного технологічного обладнання і його коротка характеристика.</a> <A href=”ki_button. htm#label5″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label5″ title=”Заходи безпеки функціонування технології.”>Заходи безпеки функціонування технології.</a> <A href=”ki_button. htm#label6″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label6″ title=”Висновок.”>Висновок.</a> </body><SCRIPT LANGUAGE=vbscript><!–Sub IDPKI_onmousemoveIDPKI. style. fontSize=”large”IDPKI. style. Color=”red”End SubSub IDPKI_onmouseoutIDPKI. style. fontSize=”medium”IDPKI. style. Color=”black”End SubSub IDPKI2_onmousemoveIDPKI2.style. fontSize=”large”IDPKI2.style. Color=”red”End SubSub IDPKI2_onmouseoutIDPKI2.style. fontSize=”medium”IDPKI2.style. Color=”black”End SubSub IDPKI3_onmousemoveIDPKI3.style. fontSize=”large”IDPKI3.style. Color=”red”End SubSub IDPKI3_onmouseoutIDPKI3.style. fontSize=”medium”IDPKI3.style. Color=”black”End SubSub IDPKI4_onmousemoveIDPKI4.style. fontSize=”large”IDPKI4.style. Color=”red”End SubSub IDPKI4_onmouseoutIDPKI4.style. fontSize=”medium”IDPKI4.style. Color=”black”End SubSub IDPKI5_onmousemoveIDPKI5.style. fontSize=”large”IDPKI5.style. Color=”red”End SubSub IDPKI5_onmouseoutIDPKI5.style. fontSize=”medium”IDPKI5.style. Color=”black”End SubSub IDPKI6_onmousemoveIDPKI6.style. fontSize=”large”IDPKI6.style. Color=”red”End SubSub IDPKI6_onmouseoutIDPKI6.style. fontSize=”medium”IDPKI6.style. Color=”black”End Sub–></SCRIPT></html>

2.2.3 Програмний код файлу ki_top. htm

<html> <head> <meta http-equiv=”Content-Type” content=”text/html; charset=windows-1251″> <title>Динамический фильтр</title> </head> <body> <DIV ID=”Div1″ STYLE=”POSITION:absolute; WIDTH:500; HEIGHT:50; Left:25px; Top:3px; FILTER:revealTrans()”> <DIV ID=”FilterKI1″ YLE=”POSITION:ABSOLUTE;TOP:0;LEFT:0″> <H1>Обов’язкове домашнє завдання</H1> </DIV> <DIV ID=”FilterKI2″ STYLE=”POSITION:absolute;TOP:-2px;LEFT:0px”> <H1>Проект цеху з виробництва комбінованого масла з 70% заміною молочного жиру потужністю 2,5 т за добу</H1> </DIV> </DIV> </DIV> </BODY> <SCRIPT LANGUAGE=”VBScript”><!– dim i i=0 Sub Window_onload() FilterKI1.style. visibility = “hidden” call Div1.filters(0).Apply() Div1.filters(0).Transition = i if FilterKI1.style. visibility = “” then FilterKI1.style. visibility = “hidden” FilterKI2.style. visibility = “” else FilterKI1.style. visibility = “” FilterKI2.style. visibility = “hidden” end if Div1.filters(0).play(30) i=i+1 if 1>23 then i=0 End Sub –></SCRIPT> </html>

2.2.4 Програмний код файлу ki_button. htm

<HTML> <HEAD> <TITLE> </TITLE><LINK REL=”stylesheet” TYPE=”text/css” HREF=”ki_style. css”> </HEAD> <STYLE> TH {font-size=25px;color=red;borderWidth=3px;cursor=hand } TD {cursor=help} </STYLE> <BODY bgColor=#006633> <A href=”ki_button. htm#label1″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label1″ title=”Вступ.”>Вступ.</a> <A href=”ki_button. htm#label2″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label2″ title=”Характеристика асортименту, основної та додаткової сировини, яка використовується при виробництві даного продукту.”>Характеристика асортименту, основної та додаткової сировини, яка використовується при виробництві даного продукту.</a> <A href=”ki_button. htm#label2″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label2″ title=”ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОДУКТУ”>ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОДУКТУ</A> <A href=”ki_button. htm#label3″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label3″ title=”Вибір основного технологічного обладнання і його коротка характеристика.”>Вибір основного технологічного обладнання і його коротка характеристика.</a> <A href=”ki_button. htm#label4″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label4″ title=”Заходи безпеки функціонування технології.”>Заходи безпеки функціонування технології.</a> <A href=”ki_button. htm#label5″><A target=”FrmKIBottom”href=”ki_button. htm#label5″ title=”Висновок.”>Висновок.</a>   <H1 align= center title=”Вступ”>  </H1> <H1 align= center title=”Вступ”> <A name=”label1″>Вступ</A></H1> <HR color=#FF0000 size=6> Дефіцит якісної молочної сировини в Україні, а також розвиток нових технологій в молочній і масложировій промисловості, привели до появи групи вітчизняних жирових продуктів, до складу яких окрім молочних жирів входять рослинні олії і продукти їх модифікацій. Високоякісне масло, що має покращений склад жирних кислот, яке може бути збагачене біологічно активними речовинами і вітамінами, є продуктом нового покоління із заздалегідь заданими споживчими і функціональними властивостями, продуктом здорового харчування. У зв’язку із збільшенням обсягів виробництва комбінованого масла на українському ринку з’явилася велика кількість замінників молочного жиру. Причому використовуються не лише його спеціалізовані еквіваленти, але і дешеві рослинні олії невисокої якості. Найчастіше зустрічаються аналоги масла з використанням кокосового, пальмового, соєвого і кукурудзяного масел. Зазвичай ці компоненты знаходяться в продукті у вільній або такій, що гідрується формі. Використання масел, що гідруються, має бути обмежене із-за високого вмісту в них трансізомерів жирних кислот, які утворюються переважно в процесі гідрогенізації. До нових видів масла може бути віднесене масло зі складним сировинним складом, або по іншому – комбіноване масло. В якому молочний жир частково заміняється іншим видом жиру, наприклад, рослинним. Тваринним, рибним або їх композиціями. Масложирові продукти–це комбіновані продукти, в яких молочний жир замінюють немолочними жирами з добавками смакових, ароматичних і біологічно активних речовин. В даний час випускають великий асортимент різних по складу і якості масложирових продуктів. <H1 align= center title=”1. Характеристика асортименту, основної та додаткової сировини, яка використовується при виробництві даного продукту”>  </H1> <H1 align= center title=”1. Характеристика асортименту, основної та додаткової сировини, яка використовується при виробництві даного продукту”> <A name=”label2″>1. Характеристика асортименту, основної та додаткової сировини, яка використовується при виробництві даного продукту</A></H1> <HR color=#FF0000 size=6> Склад молочного жиру, вершкового масла, що є основою, як по співвідношенню насичених і ненасичених жирних кислот, так і за вмістом вітамінів не ідеальний. Одним з найбільш раціональних шляхів регулювання жирнокислотного складу молочного жиру є часткове додавання до нього рослинних олій, багатих поліненасиченими жирними кислотами. За даними Міжнародної Молочної Федерації, подібні продукти виробляють в даний час в багатьох країнах світу. При цьому використовуються дезодорована соняшникова олія, рапсова, соєва, кукурудзяна, кокосова та інші, композиції рослинних олій і тваринних жирів, отримані при їх спеціальній обробці перетерифікації і окремі фракції молочного жиру. У проекті ГОСТа «Масло комбіноване» пропонується виділити дві групи продуктів, відповідних по складу і властивостям масла з коров’ячого молока: <OL><LI> 1 група – топлене комбіноване масло з масовою часткою жиру не менше 99%;<LI> 2 група – вершкове комбіноване масло з масовою часткою жиру від 30 до 85%, у том
у числі із смаковими наповнювачами. </OL> </CENTER> З метою гармонізації вітчизняних продуктів з міжнародними стандартами і положеннями Міжнародної Молочної Федерації (ММФ), яка в 1993 р. прийняла спеціальний стандарт Соєех 81ап. АПтеЩагшз 166:1993 на виробництво продуктів – аналогів вершкового масла, тобто масла із змішаним сировинним складом (спреди). Комбіноване вершкове масло рекомендується розділити по масовій часткі жиру на вужчі групи. Комбіноване масло нормальної жирності містить масову частку жиру 80…85%; зниженої жирності – 50…80%; низькожирне – 30…50%. Комбіноване масло зниженої жирності і низькожирне, відповідно до проекту ГОСТа «Масло комбіноване», передбачається розділити залежно від жирності на види і кожному дати свою видову назву. Комбіноване масло зниженої жирності ділиться на наступні види: <OL><LI> • полегшене комбіноване масло (з масовою часткою жиру 70…80%);<LI> • легке комбіноване масло (з масовою часткою жиру 60…70%);<LI> • надлегке комбіноване масло (з масовою часткою жиру 50…60%);</OL> </CENTER> Комбіноване масло низькожирне ділиться на два види: <OL><LI> • м’яке комбіноване масло (з масовою часткою жиру 40…50%);<LI> • пастоподібне комбіноване масло (з масовою часткою жиру 30…40%).</OL> </CENTER> Залежно від складу продукту і споживчих показників комбіноване масло підрозділяється на кулінарне, міське і десертне. <div align=”center”> Таблиця 1.1 – Хімічний склад комбінованого масла <table border=”8″ width=”68%” bordercolorlight=”#00FF00″ bordercolordark=”#00FF00″> <tr> <td width=”21%” rowspan=”2″>Вид масла</td> <tH colspan=”3″> Масова частка,%</tH> </tr> <tr> <td width=”25%”>Жиру не менше</td> <td width=”26%”>в тому числі немолочного</td> <td align=”center” width=”24%”> вологи не більше</td> </tr> <tr> <td width=”21%”> Кулінарне</td> <td width=”25%” align=”center”> 99,0</td> <td width=”26%” align=”center”> 14,8…84,2</td> <td align=”center” width=”24%”> 1,0</td> </tr> <tr> <td width=”21%”>Міське</td> <td width=”25%” align=”center”> 80,0</td> <td width=”26%” align=”center”> 12,0…68,0</td> <td align=”center” width=”24%”> 18,5</td> </tr> <tr> <td width=”21%”>Місь полегшене</td> <td width=”25%” align=”center”> 70,0</td> <td width=”26%” align=”center”> 10,0…59,5</td> <td align=”center” width=”24%”> 27,5</td> </tr> <tr> <td width=”21%”>Міське легке</td> <td width=”25%” align=”center”> 60,0</td> <td width=”26%” align=”center”> 9,О…51,0</td> <td align=”center” width=”24%”> 36,5</td> </tr> <tr> <td width=”21%”>Міське над легке</td> <td width=”25%” align=”center”> 50,0</td> <td width=”26%” align=”center”> 7,5…42,5</td> <td align=”center” width=”24%”> 46,0</td> </tr> <tr> <td width=”21%”>Десертне</td> <td width=”25%” align=”center”> 52,0 і 57,0</td> <td width=”26%” align=”center”> 7,8…44,2 і 8,6…48,5</td> <td align=”center” width=”24%”> 29,5 і 27,5</td> </tr> </table> </div> <A name=”label3″>2. ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОДУКТУ</A> <HR color=#FF0000 size=6> </H1>2.1 Вибір способів виробництва, схема технологічних операцій Масло комбіноване міське – продукт з масовою часткою жиру від 50 до 80%, з характерним для вершкового масла з коров’ячого молока смаком і запахом, з присмаком пастеризованих вершків, пластичній консистенції при температурі 12±2°С, кольором від білого до ясно-жовтого, що представляє дисперсну систему «вода в маслі».[1] Технологія масла комбінованого міського заснована на використанні існуючих комплексів устаткування, вживаних при виробництві солодковершкового масла з коров’ячого молока. Продукт виробляється методами збиття жирової суміші з масовою часткою жиру 36…42% і перетворення високожирної суміші. Жирова або високожирна суміш може бути складена з суміші вершків і дисперсії немолочних жирів в молочній плазмі або з суміші дисперсій молочного і немолочного жиру в молочній плазмі. Перевага цього способу – значно скорочується тривалість технологічного процесу (в 2…3 рази). Процес виготовлення комбінованого масла, на прикладі Міського, методом перетворення високожирних вершків включає наступні операції: <OL><LI>приймання та сортування молока; <Li> - очистка молока;- охолодження і резервування молока;<Li> - підігрівання;<Li> - сепарування (одержання вершків);<Li> - охолодження вершків;<Li> - резервування вершків;<Li> - пастеризація вершків;<Li> - дезодорація вершків;<li> - повторне сепарування (отримання високожирних вершків);<Li> - резервування;<Li> - підігрівння високожирних вершків;<Li> - приготування емульсії не молочного жиру;<Li> - емульгування (отримання емульсії немолочного жиру з підвищеною жирністю);<Li> - пастеризація емульсії;<Li> - дезодорація емульсії<Li> - резервування емульсії;<Li> - отримання високожирної емульсії;<Li> - отриманння високожирної суміщі;<Li> - підігрівання високожирної емульсії;<Li> - отримання високожирної суміщі;<Li> - термомеханічна обробка високожирної суміщі;<Li> - розфасовка, упаковка, маркування;<Li> - зберігання та транспортування масла. </OL> <A name=”label4″>3. ВИБІР ОСНОВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ І ЙОГО КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА</A> <HR color=#FF0000 size=6> Для виробництва комбіноваеого масла підбираємо лінію виробництва міського масла методом перетворення високожирних вершків потужністю 2,5т/год та фасуванням масла в ящики масою по 20кг, а також брикети по 200г. Для перекачування молока по кількості встановлюємо насос марки Fristam, продуктивністю 15тис л/год та лічильник Fisher. Охолоджується молоко за допомогою пластинчатого охолоджувача марки Alfa Laval тип М10 продуктивністю 15тис л/год. Процес охолодження молока необхідний для його резервування. На підприємстві молоко охолоджують до температури 4±2°С і резервується. Для резервування можна використати резервуар вертикального типу марки Я1-ОСВ-6 на 10т молока, встановлюємо дві ємності. Після зберігання молока в резервуарі його необхідно підігріти до температупи сепарування (35…45°С), що проводиться на пластинчастому підігрівачу А1-ОНС-10 продуктивністю 10т/год. Для сепарування підбираємо сепаратор-вершковідокремлювач з центральною вигрузкою осаду, марки ОСН-С, продуктивністю 10т/год Так як ми виготовляємо масло комбіноване методом перетворення високожирних вершків, то на цей вид йде повністю укомплектована установка марк

Реферати :

Ви прочитали: "Контрольне завдання приклад виконання – №2"
Читати далі