Глосарій
(Лекція 1)
Найзагальнішими критеріями забезпеченості продовольчої безпеки регіону, на нашу думку, можуть бути:
1) відповідність рівня і структури кінцевого споживання продуктів харчування раціональним фізіологічним нормам здорового харчування. Даний критерій характеризує економічну і фізичну доступність продовольства населенню регіону;
2) наявність виробничого потенціалу сфер АПК, достатнього для виробництва основних (життєво важливих) продуктів
3) відповідність обсягів і структури експорту-імпорту продовольства безпечному для даного регіону рівню, що визначається можливостями економічно доцільного виробництва основних (життєво важливих) продуктів харчування в регіоні. Даний критерій безпосередньо встановлює безпечне співвідношення внутрішньорегіонального виробництва і міжрегіональної торгівлі;
4) відповідність якості і безпеки продовольства вимогам санітарно – гігієнічних екологічних і епідеміологічних стандартів здорового харчування. Даний критерій характеризує вимогу дотримання якості продовольства для забезпечення продовольчої безпеки.
Для характеристики стану споживання продовольства в регіоні можуть бути розглянуті такі показники:
1. Склад і структура населення регіону, що дають змогу виявити частку міського і сільського населення, населення працездатного віку, пенсіонерів, а також очікувану тривалість життя при народженні.
2. Величина прожиткового мінімуму, вартість мінімального продовольчого кошика порівняно із середньомісячною зарплатою і виплатами соціального характеру, середньомісячною пенсією. Кількість населення з доходами, що нижче за величину прожиткового мінімуму. Частка витрат населення на купівлю продуктів харчування у структурі витрат. Купівельна спроможність населення.
3. Розподіл грошових доходів у суспільстві (децильний коефіцієнт стратифікації, індекс Джині).
4. Калорійність і структура місячного раціону харчування, середнє споживання основних продуктів харчування, співвідношення з раціональними нормами харчування.
5. Динаміка і рівень цін на продукти харчування. Зміна вартості продовольчого кошика.
6. Розвиненість інфраструктури торгівлі продуктами харчування, структура роздрібної торгівлі.
Для характеристики потенціалу агропромислового комплексу регіону пропонується використання таких показників:
1. Рівень і структура виробництва найважливіших видів продукції рослинництва і тваринництва та продуктів харчування в динаміці (абсолютні значення і на душу населення). Урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність худоби і птиці.
2. Стан матеріально-технічної бази АПК (парк основних видів техніки, знос основних фондів переробної промисловості, інвестицій в АПК). Показники фондо-, механо-, енергоозброєності сільськогосподарських і переробних підприємств.
3. Питома вага сільського господарства у валовому регіональному продукті.
4. Індекс співвідношення цін на сільськогосподарську і промислову продукцію (диспаритет цін).
5. Питома вага витрат сільськогосподарських товаровиробників.
6. Стан соціальної інфраструктури села.
7. Розміри державної підтримки аграрного сектора.
8. Показники формування регіонального продовольчого фонду.
9. Наявність і стан природних ресурсів сільськогосподарського призначення (площі сільгоспугідь, внесення добрив, ерозійні процеси).
10. Фінансовий стан підприємств АПК.
Для характеристики експорту-імпорту продовольства в регіоні аналізуються такі показники:
1. Увезення-вивезення продовольчої продукції.
2. Самозабезпечення продовольством (частка імпортного продовольства і продовольства, увезеного з інших регіонів, у кінцевому споживанні регіону) за основними видами продовольчої продукції.
3. Відносини споживання продовольства на душу населення за рахунок регіонального виробництва до раціональних норм споживання за основними видами продуктів харчування.
Для оцінки якості продовольства в регіоні можливе застосування таких показників:
1. Обсяги виявленої продовольчої продукції, що не відповідає вимогам якості.
2. Вміст шкідливих речовин у проінспектованій продукції.
3. Відношення кількості продукції, забракованої органами контролю, до загальної кількості проінспектованої продукції.
(Лекція 2)
Категорії нормативних документів Залежно від об’єкта стандартизації та сфери діяльності розподіляються так:
– державні стандарти України;
– галузеві стандарти України;
– стандарти науково-технічних товариств України;
– технічні умови;
– стандарти підприємств.
Технічні умови (ТУ) — нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють відносини між постачальниками (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції, для якої немає державних чи галузевих стандартів (або за потреби конкретизації вимог зазначених документів); їх затверджують на продукцію, яка перебуває в стадії освоєння і виробляється невеликими групами. ТУ розробляються на один чи декілька конкретних виробів, матеріалів, речовин, послугу чи групу послуг. Запроваджують ТУ в дію на короткі строки, термін їх дії обмежений або встановлюється за погодженням із замовником.
– індекс документа — «ТУ»;
– скорочена назва держави — «У» ;
– код продукції (послуги) за ДК 016 (три перші знаки);
– код підприємства (організації)- власника ТУ згідно з «Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України» (ЄДРПОУ) (вісім знаків);
– порядковий реєстраційний номер, що його надає власник ТУ (три знаки);
– рік прийняття (чотири знаки) для ТУ, прийнятих уперше чи на заміну чинних ТУ;
– через двокрапку,(проставляють після затвердження ТУ)
(Лекція 3)
Якість продуктів харчування – це сукупність ознак одиниці стосовно її придатності виконувати визначені й передбачувані вимоги.
(стандарти ISO серії 9000)
Головне завдання ОАТТ полягає у лібералізації зовнішньої торгівлі шляхом усунення митних бар’єрів і зниження тарифів
(Лекція 4)
ЯКість продукції — це сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби у відповідності зі своїм призначенням. Техніко-економічне поняття «якість продукції» охоплює ті властивості продукції, що пов’язані з можливістю задоволення продукцією певних суспільних або особистих потреб відповідно до її призначення. У цьому випадку продукція розглядається як результат процесу трудової діяльності, що має корисні властивості, отриманий у визначеному місці за певний інтервал часу та призначений для використання з метою задоволення певних потреб суспільного або особистого характеру.
Властивість продукції — це її особливість, що може виявлятися при її створенні, експлуатації або споживанні. Сукупність властивостей допомагає відрізнити один вид продукції від іншого. Властивості продукції можна поділити на прості й складні. До простих належать смак, зовнішній вигляд, колір; до складних — перетравленість, засвоюваність, калорійність та ін.
Ви прочитали: "Глосарій – №1"Читати далі