8. Вводимо номери інтервалів. Для цього в комірку D9 вводимо заголовок стовпця №. Починаючи з комірки D10 вводимо номериінтервалів від 1 приблизно до 25.
9. Розраховуємо границі й середини інтервалів. В комірці Е10 розраховуємо нижню границю першого інтервалу за формулою
Xmin – од. вим./2
Для цього в комірку Е10 вводимо формулу =E3-E2/2 і одержуємо значення нижньої границі першого інтервалу 0,05.
В комірці Е11 розраховуємо нижню границю другого інтервалу, додаючи до нижньої границі першого інтервалу значення кроку. Формула в комірці
В комірці F10 розраховуємо верхню границю першого інтервалу, додаючи до його нижньої границі значення кроку. Після вказівки необхідної абсолютної адресації отриману формулу копіюємо в діапазон F11:F34.
В комірці G10 розраховуємо середнє значення першого інтервалу, наприклад, по статистичній формулі СРЗНАЧ. Отриману формулу копіюємо в діапазон G11:G34.
Оскільки вже в десятому інтервалі нижня границя дорівнює 1,85, що більше Xmax, та необхідна кількість інтервалів дорівнює 9. Тому вміст комірок діапазону D19:F34 варто очистити.
10. Підраховуємо частоти появи результатів вимірів в інтервалах. В комірці Н10 розраховуємо частоту для першого інтервалу за допомогою статистичної функції СЧЕТЕСЛИ. Функція СЧЕТЕСЛИ підраховує кількість непустих комірок у зазначеному діапазоні, що задовольняють заданій умові. Варто підрахувати, скільки разів у діапазоні B3:B102 зустрічаються комірки, значення яких знаходяться в границях першого інтервалу, тобто більше 0,05, але менше 0,25. Таким чином, треба підрахувати комірки, значення яких задовольняють подвійній умові. Однак функція СЧЕТЕСЛИ використовує тільки одинарну умову. Тому у формулі, що записується в комірці Н10, функцію СЧЕТЕСЛИ використовуємо двічі. Спочатку у функції СЧЕТЕСЛИ вводимо діапазон В3:В102 і умова “>0,05”. (на жаль, не можна зазначити умову ‘>E10”, посилаючись на значення нижньої границі інтервалу, оскільки функція СЧЕТЕСЛИ використовує в умові критерій у формі числа, виразу або тексту, але не у формі посилання на комірку). Потім переводимо курсор у рядок формул, ставимо знак мінус, знову вводимо функцію СЧЕТЕСЛИ, вказуємо в ній діапазон В3:В102 і умова “>0,25”. У результаті одержуємо розрахункову формулу =СЧЕТЕСЛИ(B3:B102;”>0,05″)–СЧЕТЕСЛИ(B3:B102;”>0,25″), за якою розраховується частота для першого інтервалу. Після вказівки абсолютної адресації для інтервалів копіюємо цю формулу в діапазон Н11:Н18. Оскільки у формулі, що копіюється, границі інтервалів були зазначені чисельними значеннями, то у формулах комірок діапазону Н11:Н18 варто виправити чисельні значення границь на відповідні тому або іншому діапазону. Наприклад, в комірці Н11 формула буде виглядати так: =СЧЕТЕСЛИ($B$3:$B$102;”>0,25″)–СЧЕТЕСЛИ($B$3:$B$102;”>0,45″).
Результати розрахунків показані на Рис.12.
Рис.12. Розрахунок даних для побудови гістограми в прикладі.
11. Будуємо гістограму розподілу. Відкриваємо майстер діаграм, вибираємо тип ГИСтограмМА та вид Обычная гистограмма. На другому кроці на вкладинці Диапазон данных указуємо діапазон Н10:Н18. На вкладинці Ряд у рядку ПОДписИ По Оси Х вказуємо діапазон G10:G18 (можливо вказівка діапазону Е10:F18). На третьому кроці вводимо заголовки по осях, а також відміняємо легенду й лінії сітки. Після створення діаграми редагуємо її, використовуючи контекстне меню. Зокрема, відкривши контекстне меню на одному зі стовпців діаграми, вибираємо команду Формат рядОВ Данных…, вкладинку ПараметрЫ, і встановлюємо ширину зазора 0.
Готова гістограма показана на Рис.13,а.
Можливе представлення гістограми у вигляді неперервної кривої або ламаної лінії. Для цього треба в області гістограми відкрити контекстне меню, вибрати команду Тип дИАграмМЫ…, вибрати діаграму Точечная і відповідний її вигляд (Рис.13,б, в).
Отримана гістограма близька до звичайної гістограми з двосторонньою симетрією, що вказує на стабільність процесу.
Завдання:
1. Виконати розрахунки і побудови відповідно до прикладу.
2. Побудувати гістограму за результатами виміру процентного вмісту вуглеводів у ковбасі (табл.6). Які міри необхідні для стабілізації технологічного процесу?
а б
в
Рис.13. Гістограма у вигляді стовпчикової діаграми (а), ламаної лінії (б)
Та неперервної кривої (в).
Таблиця 6.
|
10,6 |
10,4 |
11,1 |
10,5 |
10,7 |
10,2 |
10,6 |
10,7 |
10,4 |
10,7 |
|
10,4 |
10,5 |
10,9 |
10,6 |
10,7 |
10,6 |
10,7 |
10,5 |
10,3 |
10,7 |
|
10,3 |
10,7 |
10,6 |
10,7 |
10,5 |
10,9 |
10,6 |
10,9 |
10,4 |
10,8 |
|
10,5 |
10,8 |
10,7 |
10,3 |
10,8 |
10,5 |
10,4 |
10,5 |
10,7 |
10,6 |
|
10,4 |
10,3 |
10,6 |
10,7 |
10,5 |
10,9 |
10,6 |
11,0 |
10,6 |
10,8 |
|
10,5 |
10,8 |
10,4 |
10,8 |
10,9 |
10,5 |
10,9 |
10,6 |
10,9 |
10,4 |
|
10,4 |
10,6 |
10,8 |
10,4 |
10,5 |
10,7 |
10,4 |
10,7 |
10,6 |
10,7 |
|
10,5 |
10,8 |
10,5 |
10,3 |
11,0 |
10,6 |
10,3 |
10,5 |
10,8 |
10,6 |
|
10,6 |
10,5 |
10,4 |
10,7 |
10,6 |
10,8 |
10,7 |
10,3 |
10,6 |
11,0 |
|
10,7 |
11,1 |
10,5 |
10,6 |
10,5 |
10,5 |
10,4 |
10,8 |
10,4 |
10,6 |
|
11,0 |
10,7 |
10,3 |
10,8 |
10,7 |
10,2 |
10,8 |
10,6 |
10,8 |
10,8 |
|
10,5 |
10,7 |
10,8 |
10,4 |
10,6 |
10,5 |
10,7 |
11,1 |
10,5 |
10,6 |
|
10,7 |
10,6 |
10,7 |
10,3 |
10,7 |
10,3 |
10,6 |
10,8 |
10,1 |
10,7 |
|
11,0 |
10,5 |
10,5 |
10,1 |
10,3 |
11,0 |
11,2 |
10,6 |
11,1 |
10,2 |
3. Зберегти файл робочої книги на жорсткому диску у своїй папці.
4. Роздрукувати результати та формули, за якими вони отримані.
Реферати :
Читати далі