1
Вступ. Будова вимені корови, фізіологія молоко утворення, секреція молока, види доїння корів, доїльні апарати
План лекції.
1. Будова вим’я корів.
2. Фізіологія молоко утворення.
3. Види доїння корів.
4. Характеристика машинного доїння корів.
Якість молока залежить перш за все від того, як і в яких умовах його отримують, транспортують, зберігають і переробляють. Молоко повинно бути бездоганно чистим і гарантувати здоров’я споживача. Отримання доброякісного молока – це першочергове завдання
Сире молоко, яке поступає на молокопереробне підприємство, не повинно містити патогенних мікроорганізмів, і мати низьке бактеріальне обсіменіння. З цією метою на підприємствах проводять комплекс заходів по попередженню контамінації сирого молока мікроорганізмами.
Збудники кишкових інфекцій потрапляють в молоко з не продезинфікованих рук не тільки хворих, але і здорових людей, через мух, з поверхонь обладнання і тари, покритою пилом, водою або забруднюються через інвентар для догляду за худобою, забруднене повітря молочної ферми тощо.
Тому на фермах необхідно забезпечувати відповідний ветеринарно-санітарний порядок, дотримуватись правил доїння корів, проводити своєчасну первинну обробку молока, дотримуватись гігієнічних умов його отримання. Всі гігієнічні, протиепідемічні і ветеринарні заходи на фермі здійснюють з метою отримання молока нешкідливого для людини.
|
Будова вимені корови. Молочна залоза – вим’я корови, являє собою похідну шкіри. Вона є ознакою класу ссавців та вторинною статевою ознакою. Молочна залоза є органом дуже складним як за морфологічними так і за функціональними ознаками. Вим’я складається із залозистої тканини , вивідних протоків, сполучної тканини, кровоносних та лімфатичних судин, нервів Рис.1. Молочна залоза покрита тонкою ніжною шкірою, яка утворює багато складок, що дає можливість залозі збільшуватись до більших розмірів під час лактації. Ці складки особливо добре помітні на задній поверхні залози.
|
|
|
Рис.1 Схема будови вимені корови :
1 — шкіра; 2. — молочна цистерна; 3. — дійковий канал; 4 — кінцеві відділи залоз;
Молочна залоза має основу, що щільно прилягає до черевної стінки, тіло, яке має чашоподібну, конусоподібну форму та дві (рідко три, які вважаються добавочними) пари дійок. Вим’я поділяється на праву та ліву половини. Кожна половина вим’я поділяється на передню та задню чверті (долі) між якими існує сполучнотканинна перетинка. Основну молокотворну функцію виконує паренхіма вим’я. Паренхіма вим’я складається з великої кількості альвеол. Кожна альвеола побудована з двох шарів клітин : внутрішнього, що складається з секреторних клітин епітелію. Поверхневий шар – це м’язові клітини. що мають форму зірочок – міоепітелій. Ці клітини з’єднуються відростками між собою і утворюють навколо альвеол сітку (рис.1). При скороченні міоепітелію із альвеол молоко виводиться в дрібні молочні протоки. Кожна альвеола має свою вивідну протоку. Вивідні протоки при злитті поміж собою утворюють молочні канали, останні при об’єднанні утворюють молочні ходи які ведуть до молочної цистерни. Молочна цистерна на рівні основи дійки поділяється складкою слизової оболонки на дві частини: дійкову та наддійкову. Цистерна являється резервуаром для молока. Але не все молоко, що утворилось в проміжках між доїнням може поміщатись в цистерні. Частина молока залишається в альвеолах, в молочних протока, каналах, ходах. Отже основним завданням при доїнні корови є як можна повніше випорожнити молоко з альвеол молочної залози.
Дійки являють собою конічної або циліндричної форми утворення молочної залози по центральній частині яких проходить канал для виведення молока. Дійковий канал закінчується сфінктером що закриває дійковий канал між доїнням. Під час доїння сфінктер дійкового каналу відкривається. Після завершення доїння він ще 20-30 хв залишається відкритим, тому в порожнину вим’я через дійковий канал можуть легко потрапити мікроорганізми з підлоги на яку лягає корова. Для попередження цього після доїння дійки слід обробляти дезінфікуючи розчином (див. рис 4 в додатку)
Фізіологія молоко-утворення. Утворення молока відбувається в епітеліальних клітинах молочної залози. Кожна епітеліальна клітина утворює молоко з усіма його складовими частинами.
З густої сітки кровоносних капілярів, які оточують альвеоли, в епітеліальні клітини потрапляє кров. Епітеліальні клітини із крові утворюють компоненти молока. Провідну роль в молоко утворенні відіграють гормони: аденогіпофізу, навколощітовидних залоз, підшлункової залози, яєчників, при цьому головна роль відводиться гормонам гіпофізу. Крім гормонального впливу для молоко-утворення важливе значення має нервова регуляція секреторної діяльності молочної залози: вплив кори головного мозку, центральної та периферійної нервових систем. Молоко-виведення – перехід молока з вище розташованих відділів молочної залози до нижче розташованих. Молоковіддача – складна рефлекторна реакція молочної залози, яка виникає у відповідь на подразнення шкіридійок і вим’я. На момент доїння внутрішньоцистернальний тиск у вимені підвищується. Що сприяє молоковиведенню і потім спадає по мірі вивільнення молочної залози. Молоко, що накопичилося в молочній залозі подразнює нервові рецептори вим’я від яких сигнали подаються в центральну нервову систему. У відповідь на це здійснюється рефлекторне зниження тонусу м’язів вим’я, що сприяє переходу молока із протоків вестерну. Рефлекс молоковіддачі складається із двох фаз. Перша фаза пов’язана з нервовою системою і друга фаза нейрогуморальна. Для ефективності рефлексу молоковіддачі важливе значення має правильне доїння.
Види доїння корів. Існують два способи доїння корів — ручне і машинне.
Ручне доїння. Кращий спосіб ручного доїння — видоювання кулаком. У цьому випадку дійку перехоплюють біля її основи, притискаючи її великим пальцем до верхнього краю долоні, при цьому частина молока з цистерни переходить у канал дійки. Потім стискають дійку пальцями, починаючи з вказівного і кінчаючи мізинцем, тримаючи руку в попередньому положенні. Великий палець накладають поверх інших, щоб підсилити тиск. Дійку треба обхоплювати так, щоб мізинець стискав її над кільцевим м’язом. Перед доїнням і наприкінці його вим’я масажують, по черзі обидві половини. При русі рук зверху вниз натискання повинно бути сильнішим, ніж при русі знизу вверх. Систичний масаж сприяє молоковіддачі, підсилює роботу молочної залози, прискорює виділення молока, а в результаті корови добре роздоюються. За хвилину доярка робить 80-100 стискань і видоює близько 1 л молока. Доїння одної корови триває 6-8 хв, з яких 1,5 хв витрачається на масаж вим’я.
Машинне доїння корів має багато переваг над ручним оскільки воно полегшує роботу доярок, підвищує продуктивність праці, а отже, знижує собівартість молока. При організації машинного доїння увага повинна бути звернена не тільки на питання вивчення будови доїльної машини, але і на правильну її експлуатацію, підготовку корів до доїння, техніку доїння, догляд за доїльною машиною і, нарешті, на первинну обробку молока.
Правильна експлуатація доїльної машини та ретельний догляд за нею дозволяють одержувати молоко менш забруднене, ніж при ручному доїнні, і в результаті підвищується якість молока.
Кращим за показниками бактеріального забруднення є молоко, отримане при машинному доїнні
При застосуванні Машинного доїння з переносними доїльними апаратами використовують трьохтактний доїльний апарат «Волга» і двотактний. апарат «Майга». Доїльні апарати функціонують у режимі максимального наближення їх дії на молочну залозу до процесу ссання новонародженим телям. Тобто процес доїння доїльним апаратом складається із наступних процесів: такт ссання, такт стискання та такт відпочинку.
Доїльні апарати. Кожний з доїльних апаратів складається з доїльних стаканів, колектора, пульсатора, розташованого на кришці доїльного відра, і гумових трубок, що з’єднують перераховані деталі. В доїльній стаканах трьохтактного апарату «Волга» на такт ссання приходиться 60%, на такт стиску 10 і на такт відпочинку 30% часу. Число пульсів складає в середньому 50—60 у хвилину. У двотактному апараті «Майга» на такт «ссання приходиться 70% часу, а на такт стиску 30%, такт відпочинку відсутній. Число пульсацій 70—80 у хвилину.
Найбільш сучасним способом машинного доїння корів є Використання доїльних установок. Так, наприклад, доїльна Установка УДА-24 «Комсомолка» обладнана системою автоматичного програмного керування. При використанні установки здійснюється попередня санітарна обробка вимені. Доїння корови продовжується доти, доки спеціальний електронний пристрій, що визначає кінець віддачі молока, автоматично не виключить доїльні стакани, у цей же час автоматично відкриваються двері станка для виходу корови. Продуктивність такої доїльної установки висока. Один дояр (оператор) завдяки автоматизації процесу обслуговує 10 доїльних станків, видаючи за годину 100—110 корів. Установка «Комсомолка» може бути використана як при безприв’язному, так і при прив’язному утриманні тварин.
Доїльна установка “Тандем” УДТ-6 призначена для машинного доїння у доїльному залі. В залежності від потреби виробників запропоновано декілька конструкцій (варіантів) доїльної установки „Тандем” (рис. 2). Використовують на фермах і комплексах з безприв’язним боксовим і прив’язним (з механізованим прив’язуванням) утриманням корів, де стадо вирівняне за продуктивністю і швидкістю молоковіддачі. В процесі доїння на цій установці можна враховувати особливості кожної корови, тому її можна застосовувати на племінних фермах.
Доїльна установка УДТ-6 має напівавтоматичну систему роздачі кормів, пневматичну систему керування вхідними і вихідними дверима, автоматичну систему промивання і дезинфекції. Укомплектована шістьма доїльними апаратами ДА-2 “Майга”, індивідуальними лічильниками молока, автономним електричним водонагрівачем і автоматичним регулюванням температури води, яка постійно підтримується на рівні 45–50°С, пристосуванням для підмивання вим’я теплою водою. Молокопровід цієї установки розміщений нижче вим’я, що сприяє стабілізації вакууму і поліпшенню процесу доїння, причому в обох секціях станків маються окремі молокопроводи.
Використання цієї доїльної установки дає можливість примінити її в приміщеннях різної конструкції.
ДОїльна установка “Ялинка” УДЕ-8 групова, забезпечує доїння корів, підібраних за інтенсивністю молоковіддачі і розрахована на використання в умовах великих ферм і комплексів. В цій установці одночасно можна доїти вісім корів (рис. 3).
Серед доїльних установок великий інтерес представляє „Паралель” Side-by-side – index. При цьому тварини розміщуються паралельно відносно один одного з одночасним випуском корів після закінчення доїння. В залежності від потреб виробників випускаються доїльні установки різної модифікації за кількістю одночасно видоюваних корів.
При машинному доїнні необхідно дотримуватись наступних правил машинного доїння: перевірити готовність установки до доїння ( чи достатній вакуум, чи правильно відрегульоване число пульсацій доїльного апарата). Слід дотримуватись наступної черговості доїння корів: спочатку доїти новотільних і високопродуктивних, а потім інших корів. Перед доїльна обробка вим’я включає: перед доїнням обмити вим’я корови теплою водою (t-45—50°C) і обтерти його чистим рушником; перед одяганням доїльних стаканів з кожної дійки здоїти по 2—3 струмені перших порцій молока в спеціальний кухоль. Під час доїння не допускати перетримування апаратів на вимені, а після припинення молоковіддачі; слід провести додоювання останніх порцій молока доїльним апаратом, а не вручну. Для цього після припинення молоковіддачі доїльні стакани, а разом з ними і усе вим’я відтягнути трохи вниз і вперед. При цьому залишки молока з вимені будуть видоєні майже повністю. Під час доїння необхідно стежити за величиною вакууму, .який при різних способах доїння різний. Величина вакууму контролюється приладом вакуометром.
Щоб одержати величину вакууму в міліметрах ртутного стовпа, потрібно показання вакуумметра помножити на 735,6.
Приклад. Вакуумметр показує 0,5. Величина вакууму буде: 0,5-735,6=368 мм рт. ст.
Контрольні питання
Як побудована молочна залоза? Де утворюється молоко? Що таке молоко відведення? Які способи доїння корів ви знаєте? Які види доїльних установок вам відомі?
Література.
1. Закон України” Про молоко та молочні продукти “,№ 1870-1У,2004
2. Закон України “При безпечність та якість харчових продуктів”, в редакції № 2801У від 06.09.2005 р
3. Власенко В. В.Машкін М. І. Бігун П. П :Технологія виробництва і переробки молока та молочних продуктів. Вінниця,”ГІПАНІС.2000”- 306с
4. Машкін М. І.Первинна обробка і переробка молока.-К.:Урожай,1994.-240 с.
Ви прочитали: "Будова вимені корови, фізіологія молоко утворення, секреція молока"Читати далі