· різнохарактерність досліджень (від фундаментальних досліджень до рутинних вимірів);
· розмаїтість цільових настанов при проведенні досліджень (від досліджень орієнтованих на здійснення наукових відкриттів, до сугубо утилітарних, для рішення конкретної приватної задачі у вузькій предметній області).
З погляду розробки АСНД різноманіття дослідницьких задач утрудняє використання стандартних рішень, вимагаючи обліку специфічних рис даного наукового дослідження.
Аналіз перерахованих основних рис наукових досліджень з позицій створення АСНД свідчить про складність об’єкта автоматизації. Тому доцільно виділити класи наукових досліджень по сукупності визначених однотипних властивостей, наприклад по галузях наук (дослідження в області фізики, хімії, астрономії, біології і т. д.).
11.2. Складові частини АСНД
Прийнято виділяти деякі основні складові частини, що входять в АСНД. До їхнього числа звичайно відносять:
1. Науково-методичне забезпечення. Ця складова частина АСНД містить у собі різного роду методи, способи, методики, алгоритми проведення експерименту, обробки і представлення експериментальних даних. Можна виділити приватні види НМО, характерні для досить вузької предметної області і НМО загального застосування, що одинаково успішно може використовуватися в різних предметних областях.
2. Технічне забезпечення АСНД містить у собі комплекс використовуваних технічних засобів: ЕОМ, вимірювальну апаратуру, експериментальну установку, пристрої зв’язку з об’єктом і іншими пристроями, що забезпечують функціонування АСНД і её окремих частин.
3. Програмне забезпечення АСНД містить документи з текстами програм, програми на машинних носіях, різні експлуатаційні документи, що дозволяють реалізувати основні функції АСНД, різні режими её роботи, ефективна взаємодія користувачів з технічними ресурсами АСНД.
4. Інформаційне забезпечення АСНД містить у собі різного роду бази і банки даних, інформаційно-пошукові системи, довідкові і навчальні системи, а також програмні засоби, що забезпечують роботу з наявною і знову надходить інформацією, і відповідні інформаційні документи.
5. Метрологічне забезпечення АСНД містить додаткову апаратуру, методичні матеріали, інструкції і т. д., призначені для забезпечення необхідних метрологічних характеристик системи, точності і вірогідності вимірювальної інформації.
6. Організаційно-правове забезпечення містить у собі методичні і керівні матеріали, положення, накази, кваліфікаційні вимоги, інструкції для користувачів, що регламентують взаємодія користувачів із системою, порядок експлуатації і розвитку АСНД, способи організації доступу окремих дослідників і груп дослідників до ресурсів колективного користування.
Надалі основну увагу буде приділятися першим трьом складовим частинам АСНД, тобто науково-методичному, технічному і програмному забезпеченню АСНД.
12. Основні принципи побудови сучасних АСНД.
Автоматизована система науково-технічних досліджень являє собою апаратно-програмний комплекс на базі засобів обчислювальної техніки, призначений для одержання, уточнення й апробації математичних моделей досліджуваних об’єктів, явищ, процесів.
Незважаючи на недостатню повноту приведеного визначення, у ньому представлені Три істотних моменти, характерних саме для АСНД:
· ключова роль засобів обчислювальної техніки (практично ніяка АСНД не обходиться без її);
· єдність апаратних і програмних засобів;
· цільове призначення АСНД, її орієнтація на одержання математичних моделей у виді формул, графіків, таблиць, діаграм і т. д.
Метою будь-якого наукового дослідження є побудова моделі, що щонайкраще відбиває властивості реального об’єкта ( чи процесу явища). Створення моделі здійснюється зіставленням теорії й експерименту. Це зіставлення носить, як правило, ітераційний характер.
На кожнім кроці ітерації відбувається уточнення моделі, що веде звичайно до її ускладнення.
На теоретичній стадії це веде до необхідності застосування усе більш складного математичного апарата, широкого використання ЕОМ з високою продуктивністю.
На експериментальній стадії наукового дослідження ускладнення моделі об’єкта приводить до збільшення потоків інформації і вимагає, починаючи з деякого моменту, створення АСНД.
При створенню АСНД переслідується досягнення наступних основних цілей:
1. Підвищення ефективності і якості наукових досліджень на основі одержання й уточнення більш повних моделей досліджуваних об’єктів.
2. Одержання якісне нових наукових результатів, досягнення яких неможливо без використання АСНД.
3. Зниження термінів і трудомісткості наукових досліджень.
В основу АСНД покладені принципи обміну інформацією між дослідником і експериментальною установкою в реальному масштабі часу.
При цьому АСНД здійснює:
· Збір вимірювальної інформації, її первинну обробку (алгоритм процесу дослідження).
· Уведення керуючої інформації і видачу її в експериментальну установку.
· Збереження інформації й обмін нею з високопродуктивними ЕОМ.
12.1. Типова структура АСНД.
Типова загальна структура АСНД містить у собі Три рівні організації. Вибір подібної структури диктується головним чином загальної (єдиної) схемою проведення досліджень, специфічними вимогам при проведенні окремих етапів досліджень.
Різні елементи дослідження вимагають і різної технічної бази в рамках АСНД. Наприклад розробка теоретичних питань часто супроводжується проведенням громіздких розрахунків, моделюванням, пошуком наукової інформації за допомогою інформаційно-пошукової служби, что вимагає значної потужності й обсягу пам’яті ЕОМ. З іншої сторони звертання до цих ресурсів АСНД виробляється відносно рідко і необов’язково з високою оперативністю. Разом з цим, операції, зв’язані з проведенням автоматизованого експерименту, завжди здійснюються в масштабі реального часу і немає необхідності в значних обчислювальних потужностях. Для реалізації в рамках АСНД самих різних, у тому числі і самих трудомістких елементах досліджень при розумних витратах на створення АСНД, сучасні автоматизовані системи будуються по багаторівневому принципі. Найбільш доцільна структура з трьох рівнів: Об’єктовий, інструментальний і сервісний (базовий).
· Об’єктний рівеньХарактеризується зв’язком з об’єктом досліджень. Його призначення складається в організації процесу експериментування, тобто реалізацією керування експериментальною установкою, реєстрацією даних, їхньої оперативної обробки, нагромадження і представлення первинних результатів досліднику, у тому числі і надання йому допомоги в інтерпретації результатів експерименту й ухваленні рішення про подальше проведення досліджень. На об’єктний рівень також покладають операції, зв’язані з перевіркою і тестуванням експериментального устаткування, що тече реєстрації і документування даних.
· Інструментальний рівень призначений для проведення досить складних видів обробки експериментальних даних, наукових розрахунків і моделювання, якщо вони не вимагають занадто великих потужностей обчислювального устаткування. Тут здійснюється нагромадження і тривале збереження інформації, отриманої в результаті досліджень, формуються архіви і банки даних по окремих проблемах досліджень. На інструментальному рівні здійснюється відпрацьовування різних алгоритмів і програм, складених користувачем, у тому числі і програм, використовуваних на об’єктному рівні.