2
Аналіз фактичного харчування студентів. Розрахунок добових енерговитрат студентів.
Мета роботи: Проаналізувати стан фактичного харчування студентів.
Завдання 1: Проаналізувати стан фактичного харчування студентів.
Завдання 2. Розрахувати добові енерговитрати студентів.
Людина, як і будь-який живий організм, являє собою відкриту термодинамічну систему, яка може зберігати свою цілісність та здатність до самовідтворення завдяки постійному обміну речовин із зовнішнім середовищем. Останнє
Спочатку в організмі людини під дією відповідних ферментів відбуваються процеси розщеплення складних органічних сполук їжі до простих мономерів: амінокислот, гліцерину, жирних кислот, моносахаридів та ін. Вони протікають з витратами енергії.
Отримані організмом прості речовини потрапляють з кров’ю до клітин, де під дією відповідних ферментів перетворюються на власні структури клітини, тобто зазнають процесу асиміляції (синтезу). Разом з цим у результаті окислювально-відновних реакцій у клітинах розщеплюються органічні речовини (вуглеводи, гліцерин, жирні та органічні кислоти, амінокислоти) до вуглекислого газу та води з виділенням енергії як у вигляді АТ’Ф, так і у вигляді тепла, тобто відбуваються процеси дисиміляції (розщеплення), Енергія, яка виділяється у клітинах, витрачається на відновлення та синтез Структурних елементів клітини, розмноження та різні процеси життєдіяльності клітин і організму в цілому, а також на підтримання сталої температури тіла людини.
У здорової людини в зрілому віці при вживанні достатньої кількості необхідних поживних речовин процеси асиміляції та дисиміляції знаходяться у відносній рівновазі; вона забезпечується діяльністю нейрогуморальної системи, яка спрямована на підтримання сталого хімічного складу організму.
У молодому організмі асиміляція переважає над дисиміляцією, при старінні процеси синтезу послаблюються.
При спаленні в калориметрі та окисленні в організмі з 1 г вуглеводів звільнюється 4,0 ккал, 1 г жирів — 9,0 ккал, 1 г етилового спирту — 7,0 ккал, 1 г органічних кислот (лимонна, яблучна, оцтова тощо) — 2,5—3,6 ккал. При окисленні білків в організмі виділяється менше енергії, ніж у калориметрі, через її витрати на синтез сечовини з мінералізованого азоту (КНз). Тому калоричний коефіцієнт білків їжі дорівнює 4,0 ккал.
Для того щоб визначити потребу окремих груп населення у харчових джерелах енергії, її кількість вимірюють у певних умовах існування різними способами.
Способи вимірювання енерговитрат. Для компенсації витрат енергії організмом людини на різні види життєдіяльності необхідно знати їхню величину.
Енергетичні витрати можуть бути визначені за кількістю теплоти, що виділяється людиною, оскільки усі види енергії в організмі кінець кінцем перетворюються на теплову. Інший шлях — вимірювання кінцевих продуктів розщеплення в організмі органічних речовин, які є джерелами енергії. Відповідно до цього розроблено два типи методів: пряма та непряма (опосереднена) калориметрія. Дані, отримані тим чи іншим способом, використовують для розрахунків енерговитрат таблично-хронометражним методом.
Пряма калориметрія має здебільшого історичне значення, тому що для вимірювання кількості теплоти, яка виділяється людиною, потрібні громіздкі теплоізоляційні камери (так звані калориметри), в яких важко створити належні умови для встановлення енерговитрат, наприклад при різних видах виробничої діяльності.
Непряма калориметрія ґрунтується на вимірюванні кількості основних продуктів окислення органічних речовин (СО2, азотистих продуктів розпаду) та розрахунку енергетичної цінності вихідних сполук із використанням відповідних термічних коефіцієнтів.
Визначення кількості СО2 що виділився з організму, та вжитого О; здійснюють за допомогою портативного приладу, який дає можливість у будь-яких умовах контролювати об’єм та склад повітря, що вдихається та видихається. З цією метою використовують різні газоаналізатори; респіратори Кофрані—Міхаелса, Зунц—Гепперта, Макса Планка, оксилог, оксигазоаналізатор ММГ-7, діаферометр Нойона в модифікації Кіппа, “Спіроліт-2” фірми “Юнкалор” тощо. Концентрації кисню в повітрі встановлюють за його парамагнітними властивостями, а вуглекислого газу — вимірюванням теплопровідності. За отриманими даними роблять висновки про сумарне окислення органічних речовин в організмі.
Під час вживання їжі змішаного складу ВОО збільшується у середньому на 10%. Значне підвищення енерговитрат при вживанні білків використовується при лікувальних дієтах для людей, що мають надмірну масу тіла (ожиріння).
Різке підвищення енерговитрат відбувається під час ходіння, бігу, фізичної роботи. Отже, чим більше фізичне навантаження, тим більше потреба у джерелах енергії. Характеристикою енерговитрат при різних видах фізичної та розумової діяльності є КФА, який вказує, у скільки разів збільшуються витрати енергії при виконанні конкретної фізичної (розумової) роботи у порівнянні з ВОО.
Дані про витрати енергії під час різних видів діяльності є основою для визначення норм харчування відповідних груп населення та вибору джерел харчових речовин.
Для обчислення добових енерговитрат фізично активного населення існує кілька методик: таблична, таблично-розрахункова та розрахункова таблично-хронометражна. Табличні норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії наведено в Додатку 1.
Як видно з даних, що містить Додаток 1, прийнято співвідношення білків, жирів та вуглеводів за масою 1:1:5,8. Збалансованість білків, жирів та вуглеводів слід узгоджувати з показниками енергетичної цінності раціонів харчування. Відповідно до цього можна використовувати нову формулу збалансованості основних харчових речовин — білків, жирів і вуглеводів, а також вітамінів і мінеральних речовин як таких, що краще відповідають сучасним умовам життєдіяльності людини. В такому разі приймають співвідношення білків, жирів, вуглеводів 1:2,3:5,8 за енергетичною цінністю раціонів. Це відповідно означає, що на кожну білкову калорію має припадати 2,3 жирових та 5,8 вуглеводних калорій. Таким чином, за рахунок білків повинно надходити 11%, жирів — 25%, вуглеводів — 64% добових енерговитрат людини. Добові потреби у вітамінах можна розраховувати на мегакалорію — 1000 ккал (табл. 6.4).
При використанні мегакалорії неважко виконати розрахунки потреб в основних харчових та біологічноактивних речовинах для раціонів харчування будь-якої енергетичної цінності. Але дуже важливо точно визначити енергетичні витрати людини і, відповідно, потрібну енергетичну цінність раціону харчування.
Більш точні результати добових енергетичних витрат людини можна отримати за методикою середньогрупового коефіцієнта фізичної активності (див. табл. 6.2) та величини основного обміну людини (див. табл. 6.3). Для обчислення добових енерговитрат фізично активного дорослого населення України слід відповідну величину основного обміну помножити на КФА для певної групи фізичної активності (відповідно
Таблиця 1.
Мегакалорія, що збалансована за основними харчовими біологічно активними речовинами.
|
Харчові речовини |
Кількість та енергетична цінність |
|
Білки, г Енергетична цінність |
30 120 ккал |
|
Жири, г Енергетична цінність |
30 270 ккал |
|
Вуглеводи, г Енергетична цінність |
174 696 ккал |
|
Вітаміни, мг: С (аскорбінова кислота) В1 (тіамін) В2 (рибофлавін) В6 (піридиксин) РР (нікотинова кислота, ніацин) |
30 0.6 0,7 0,7 8,1 |
до професійної діяльності людини).
Визначення кількості білків, жирів, вуглеводів та вітамінів можливо виконати або за методом мегакалорій, або в порівнянні (пропорційному) з табличними даними для конкретної вікової групи фізичної активності (див. Додаток 1).
Аналогічно можна виконати розрахунки добових енергетичних витрат для кожної людини індивідуально або за групою фізичної активності.
Контрольні запитання і завдання:
1. Назвіть фактори, що впливають на потребу людини в енергії.
2. Які принципи є основою для визначення у різних груп населення фізіологічних потреб в енергії?
3. На яких закономірностях будується дослідження витрат енергії за допомогою вимірювання газообміну у людини?
4. Чим обумовлені різні значення дихального коефіцієнта при окисленні певних калоригенних харчових речовин?
5. Що характеризує величина основного обміну?
6. З чим пов’язані розбіжності добових енерговитрат людей різних спеціальностей?
7. Які речовини, що входять до складу харчових продуктів, є джерелами енергії в організмі?
8. Яке значення мають показники витрат енергії організмом різних груп населення у сучасних економічних умовах?
Ви прочитали: "Аналіз фактичного харчування студентів"Читати далі